Фонд передав продукти сім’ям дітей-інвалідів

24.11.2016
Фонд передав продукти сім’ям дітей-інвалідів

Благодійний фонд соціального розвитку Харківської області закупив продукти харчування для 42 родин, у яких виховуються дітки з обмеженими можливостями та інваліди з дитинства. Усі ці сім’ї проживають у Барвінківському районі та входять до громадської організації «Перлина» – разом їм легше виживати у нинішні скрутні часи.      

До 9 років Яна Нагай була звичайною дитиною – ходила до школи, грала у ляльки. Та у третьому класі у дівчинки почалися обмороки, різко погіршився зір, стали відмовляти ноги. Батьки повезли Яну до Києва, де лікарі поставили страшний діагноз – пухлина мозку. Дівчинку одразу прооперували, але вона повністю втратила зір. Потім ще було шунтування та невдала операція на очах. Тепер Яна – інвалід першої групи, однак вона не стала тягарем для своєї родини. Дівчинка не тільки допомагає мамі по господарству (навіть картоплю пристосувалася чистити!), а ще й займається рукоділлям – плете з бісеру, в’яже. Та для місцевої громади Яни ніби не існує.

«Мені буває дуже самотньо – немає подруг, немає з ким спілкуватися. Ніхто не хоче зі мною дружити. Тільки мама, бабуся і брати, всі інші мене цураються», - каже дівчина.

Така ж ситуація – у кожній родині, де виховується дитина-інвалід. У містечках типу Барвінкового ці діти стають ізгоями, а їхні батьки опиняються сам на сам із проблемами лікування, забезпечення та соціалізації свої хворих дочок і синів. Часто чоловіки не витримують та уходять з родини, і тоді мамі з дитиною доводиться жити на одну пенсію з інвалідності – а це всього 1130 гривень. У такій ситуації дуже потрібна підтримка, передусім моральна. Тож вісім років тому сім’ї, що мають дітей-інвалідів, об’єдналися  у громадську організацію «Перлина», щоб разом вирішувати свої проблеми.

«Ми об’єдналися спонтанно – хтось у лікарні з кимсь познайомився, хтось в іншому місці перетнувся. Ми всі боялися озвучити десь на вулиці, своїм знайомим, що маємо дитину-інваліда. Навіть самим собі боялися у цьому зізнатися.  Кожен опинився загнаним в оцей глухий кут своїх проблем. Спочатку ми створили клуб, а потім – громадську організацію, почали співпрацювати з місцевою владою, підприємцями. Разом простіше вирішувати проблеми, ніж поодинці», - зазначає голова правління ГО родин дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства «Перлина» Олена Салюк.

     

Наразі членами організації є 42 родини. У кожній виховується дитина-інвалід або доглядається вже доросла людина з інвалідністю. Діагнози дуже серйозні – важка форма ДЦП, епілепсії, діабету, розумова відсталість. Завдяки спонсорській підтримці вдається частково забезпечувати хворих найнеобхіднішими речами та ліками, за потреби проводити оперативні втручання. Один з постійних спонсорів – Благодійний фонд соціального розвитку Харківської області, з яким ГО «Перлина» співпрацює вже другий рік. Член правління Фонду В’ячеслав Погосьян та координатор Фонду у Барвінківському районі Ігор Макаревич завжди на зв’язку з «перлинівцями» - вони дізнаються про нагальні потреби сімей та за можливості їх задовольняють. Цього разу родини попросили допомогти з продуктами харчування. Фонд виділив кошти, на які було закуплено цукор, рослинну олію, консерви, сир, згущене молоко, макарони – продуктовий набір отримала кожна сім’я.    

«На жаль, ми не можемо вирішити всі проблеми цих родин – це треба робити комплексно та на державному рівні. Але ми завжди готові підставити плече у скрутну годину, надати адресну або консультаційну допомогу, наприклад, з написанням заявок на отримання грантів. Батьки, що виховують невиліковно хворих дітей, мають знати, що вони не залишаться одні у біді, що поруч є небайдужі люди», - зауважує голова правління Благодійного фонду соціального розвитку Харківської області Євген Шаповал.

Сьогодні родини дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства живуть у певній ізоляції – суспільство відмежовується від них, не даючи жодного шансу на соціалізацію. Навіть працездатні молоді люди з вадами здоров’я змушені сидіти вдома, бо брати їх на роботу ніхто не хоче. 27-річна Тетяна Нікітчук готова і підлогу мити, і посуд, але всюди отримує відмову.

«У колгоспі потрібна була прибиральниця – ми звернулися, однак нам відмовили. Сказали: «Ми дітей таких не беремо, у нас і здорових людей багато, які хочуть працевлаштуватися». Посудомийкою хотіли влаштуватися – також не беруть, - жаліється мати Тетяни Галина Нікітчук. - У мене пенсія 949 гривень, донька отримує по інвалідності 1130 гривень. Живемо тільки завдяки городу – якби не город, так і прожити не можна було б зовсім».

Тож поки ці проблеми держава ніяк не вирішує, таким родинам лишається сподіватися на допомогу доброчинців та спонсорів.