Кожен заслуговує на гідну старість

21.03.2017
Кожен заслуговує на гідну старість

 

Вже п’ятий місяць у селі Грушине на Первомайщині працює стаціонарне відділення районного Терцентру соціального обслуговування, простіше кажучи – будинок для людей похилого віку. Це місце, де самотні бабусі й дідусі з усього району отримують прихисток та турботу. Вперше за багато років на Первомайщині відкрився новий соціальний заклад, і сталося це завдяки спільним зусиллям місцевих громад і благодійників.        

Дім, в якому раді всім

Колись Анна Федорівна могла з ранку до вечора полоти буряки у полі, а нині вона не в змозі  самостійно взути чоботи. Через слабкі ноги бабуся ледь-ледь пересувається, та й то спираючись на ходунки. Без сторонньої допомоги жінка безпорадна, але доглядати за нею нікому: дітей немає, а племінники роз’їхалися по містах і провідують стареньку рідко. Тож на 89-му році життя Анні Федорівні довелося перебратися зі свого дому у Михайлівці до грушинського будинку для літніх людей.  

«Я вже нікуди не годна, ось, на ходунках тільки ходжу, сама за собою доглядати не можу.  Соцпрацівниця, яка мені допомагала, розповіла, що є такий будинок для стареньких, тож я сюди і попросилася, - розповідає Анна Федорівна Ноздрачова. -  Ані трохи не жалкую, що переїхала: тут добре – і доглядають добре, і годують. У мене подруги є – ті, що зі мною в кімнаті мешкають, ми розмовляємо, відволікаємося від сумних думок».

Таких, як Анна Федорівна, на Первомайщині десятки. У пошуках кращого життя молодь переїжджає до великих міст, а в селах лишаються самі бабусі й дідусі. Немічні та безпорадні, вони змушені доживати свій вік у холодних хатах, бо немає сил розтопити піч, часто ще й упроголодь, бо нема кому купити хліба. Щоб зарадити цьому, районна влада ініціювала створення будинку для літніх людей, де самотні пенсіонери могли б отримати необхідний догляд і допомогу.     

«За законом перебувати у соціальному закладі можуть лише ті старенькі, в кого не лишилося родичів. Втім, мало не в кожному селі є дідусі та бабусі, які мають дітей або іншу рідню, проте ті за ними не доглядають. Наприклад, родичі живуть за кордоном чи ведуть асоціальний спосіб життя. Відкриття у районі будинку для літніх людей дає нам змогу розглядати на сесії райради кожен такий випадок і приймати рішення про прийняття людини до закладу», - пояснює голова Первомайської райдержадміністрації Володимир Павленко.

Щоб не будувати об’єкт з нуля, було вирішено підшукати будівлю, яка наразі не використовується, відремонтувати її та адаптувати під потреби людей похилого віку. Підходяща будівля знайшлася у селі Грушине – там якраз пустувало приміщення колишнього дитячого садка.

З миру по нитці

На створення будинку для літніх людей пішов один рік та трохи більше мільйона гривень. Перші гроші надійшли від доброчинців: 300 тисяч гривень виділив Благодійний фонд соціального розвитку Харківської області. Саме завдяки цьому справа зрушила з місця – буквально за кілька місяців було капітально відремонтовано половину будівлі.

«Ми охоче підтримали цю ініціативу районної влади, місцевих громад, адже створення такого закладу вирішує одразу дві важливі проблеми. По-перше, це дозволяє забезпечити постійний догляд за самотніми літніми людьми. А по-друге, це дає місцевим жителям роботу, бо для обслуговування стареньких потрібен персонал. Тринадцять нових робочих місць для такого села, як Грушине, – це гарний результат», - зазначає голова Наглядової ради Благодійного фонду соціального розвитку Харківської області Валерій Дема.

Гроші на закінчення ремонту та закупівлю опалювального обладнання, меблів, техніки збирали всією Первомайщиною. Близько 350 тисяч гривень було виділено з районного бюджету, ще приблизно стільки ж – це кошти сільських рад, місцевих сільгосппідприємств, фермерів. Ремонтні роботи завершилися у жовтні минулого року, а в перших числах листопада у будинку для літніх людей оселилися перші мешканці.        

Майже як вдома

У закладі можливе постійне та тимчасове проживання. Наприклад, якщо літній людині важко топити піч, вона може тут перезимувати, а з настанням тепла повернутися до своєї оселі. Нещодавно цією можливістю скористалися двоє тепер вже колишніх мешканців закладу – 93-річний дідусь та 86-річна бабуся. Вони познайомилися у будинку для людей похилого віку і незабаром… стали парою. Зрештою «молодята» вирішили жити разом і в перший день весни перебралися до домівки нареченого. Після їх від‘їзду у закладі лишилося вісім мешканців – чотири дідусі та чотири бабусі.

«З підопічними цілодобово знаходяться нянечки. Вони їх переодягають, купають, допомагають дійти до туалету, взутися і таке інше. У закладі є медична сестра, яка також постійно тут знаходиться, є найнеобхідніші медикаменти. Кожного дня медсестра вимірює тиск вранці та ввечері, надає, кому потрібно, допомогу, а раз на тиждень до нас приїжджає лікар-терапевт, яка оглядає наших підопічних», - розповідає Анна Воловик, завідуюча відділенням стаціонарного догляду Територіального центру соціального обслуговування Первомайської районної ради.

Загалом заклад може надати прихисток 16 літнім людям. Персонал намагається відтворити тут домашню атмосферу, щоб стареньким було комфортно та затишно. Зусилля співробітників високо оцінив посол Канади в Україні Роман Ващук, який нещодавно відвідав Первомайський район і зокрема будинок для літніх людей у Грушиному. На думку голови канадського диппредставництва, цей заклад – свідчення успішного втілення реформ на місцях.                 

«Він є прикладом можливостей, які завдяки децентралізації отримали місцеві громади для розвитку», - вважає посол.

Зупинятися на досягнутому у грушинському будинку для літніх людей не збираються. Керівництво закладу планує привести до ладу прибудинкову територію, посадити квіти, а також облаштувати невеличкий город, щоб на столі у підопічних завжди були свіжі домашні овочі. 

Вперше опубліковано в газеті «Наша Слобожанщина», № 2(3), 17 березня 2017 року