Чому пробуксовує реформа децентралізації? Коментар експерта Фонду

10.06.2016
Чому пробуксовує реформа децентралізації? Коментар експерта Фонду

 

Реформа децентралізації влади розпочалася в Україні два роки тому. Проте ані населення, ані представники органів місцевого самоврядування досі не мають чіткого уявлення про цю реформу і не знають, які можливості вона дає та як ними скористатися. Про труднощі провадження децентралізації в ефірі телеканалу «ОТБ» розповів кандидат наук з державного управління, експерт Благодійного фонду соціального розвитку Харківської області Олег Конотопцев.

- Наскільки ефективно скористалися нововведеннями та перевагами децентралізації на місцях?

-- Це велика прогалина в наших реформах, що десь там в далекій столиці науковці чи громадські діячі щось собі вигадують, потім чиновники це роблять, трохи підкореговуючи, а на місця воно доходить вже зовсім не так, як планувалося. Ну а людям роз’яснити, що ж це було, - до цього взагалі справа не доходить. Певні зміни є, деякі з них дуже позитивні, але мало хто сьогодні розуміє, що саме відбувається.

Чомусь з 4 напрямків децентралізації у нас державна пропаганда працює тільки на один – на об’єднання територіальних громад. Все інше, чим варто вихвалятися, - це замовчується. Зокрема, відбувається децентралізація повноважень з державної реєстрації прав, але про це ніхто не говорить. Тепер оформити нерухомість чи договір оренди земельної ділянки можна в райдержадміністрації чи в місті обласного значення у державного реєстратора. Причому в масштабах Харківської області діє принцип екстериторіальності, тобто я в Богодухівському районі можу оформити свої права на квартиру в Харкові, наприклад. По закону, по задуму реформаторів, навіть сільські та селищні ради мають право взяти на себе функцію з державної реєстрації. Але, по-перше, про це мало кому сказали, а по-друге, не провели ніякого роз’яснення, немає жодної державної підтримки для того, щоб сільські і селищні ради скористалися цією можливістю.

- Тобто мало того, що люди не знають про таку можливість, ще й спеціалісти не готові до цих змін?

- Конкретно по цій реформі – для здійснення цих змін була ліквідована навіть Державна реєстраційна служба в складі Мінюсту, і як мінімум звільнилися працівники, яким необхідна робота в тому ж селі, в тих же райцентрах. Було б ідеально, щоб вони перейшли працювати державними реєстраторами, тим паче що скорочення територіальних підрозділів Мінюсту продовжується, все більше і більше безробітних чиновників в районі стає. Але жодних державних програм по перекваліфікації, по створенню державних реєстраційних служб в сільських і селищних радах не проводиться.

- Від кого має виходити ініціатива по створенню таких програм?

- За великим рахунком є кому цим зайнятися, є відповідні державні структури, є окремі установи в рамках міжнародних проектів, зокрема Регіональний офіс реформ. До речі, Благодійний фонд соціального розвитку Харківської області також цим займається. Але немає єдиної зваженої державної політики в цій сфері, немає команди з Кабміну чи з Адміністрації Президента, тому ми маємо реформу децентралізації, проте її конкретне втілення пробуксовує.

- Що ще мають знати громадяни, про які переваги децентралізації?

- Наприклад, бюджетна децентралізація. Відбувся перерозподіл податків, тепер місцеві ради збільшили свою дохідну частину, хоча не все так однозначно. Зараз намагаються перекласти на місцеві ради широченне коло повноважень. Проблема в тому, що просто так гроші ніхто не дає. Найбільше коштів, які отримують місцеві бюджети, - це так звана освітня дотація і дотація на охорону здоров’я. Є повноваження держави з безкоштовного захисту здоров’я і безкоштовної освіти, але ці повноваження делегуються виконавчим органам сільських, селищних, міських рад. І для виконання цих повноважень їм надаються кошти. Якраз більшість грошей, які надходять з державного бюджету до місцевих, - це саме на утримання шкіл, лікарень і так далі. Тому дійсно в абсолютних цифрах місцеві бюджети зросли відчутно, але це ж гроші не просто так – вони виділені на конкретні програми, на конкретні види діяльності. Тобто місцева рада не така вже вільна у їх використанні. І дійсно виникає питання, чому місцеві ради повинні витрачатися на забезпечення гарантій держави.

- Це така законодавча колізія чи чиясь забаганка, що про це говорить закон?

- Законодавча база – це взагалі болюче питання. Для ілюстрації законності діяльності органів влади наведу такий приклад: об’єднання територіальних громад. Найбільша перевага від об’єднання – це підвищення в статусі у міжбюджетних відносинах. Об’єднані територіальні громади отримують статус міста обласного значення і, відповідно, більше доходів до бюджетів. Але так стається тільки за умови, якщо об’єднання громади відбувається відповідно до перспективного плану. В Україні половина об’єднаних територіальних громад не відповідає цьому плану, наприклад, в Харківській області – жодна. Але уряд провадить політику підтримки об’єднання громад будь-якою ціною.

- Невже цей план настільки відірваний від місцевих реалій, у чому складність?

- По-перше, цей план не так вже й просто відшукати у вільному доступі. Навіть мені, науковцю, довелося докласти для цього зусиль, що вже казати про людей у селі, де взагалі Інтернету немає. По-друге, не проводилася роз’яснювальна або бодай інформаційна кампанія, не повідомлялося на широкий загал, що громади мають об’єднуватися відповідно до перспективного плану. Люди дізнаються про це тільки тоді, коли якась ініціатива вже є, коли місцеві депутати пропонують об’єднуватися, адже відповідне рішення може прийняти лише місцева рада. Тобто тільки депутати, проголосувавши про об’єднання, можуть його розпочати, здійснити. І навіть з депутатами роз’яснювальна робота не ведеться.

- Як ви оцінюєте рівень підготовки депутатів, як вам бачиться робота в цьому напрямку?

- Треба розуміти, що депутатами стають не ті, хто краще закони знає, а ті, за кого люди проголосували. Саме для цього існують різні навчальні програми. Більше того, немалі гроші на навчання депутатів виділяються, причому гроші міжнародної технічної допомоги. Але інформації про це мало і мало хто користується цими можливостями. Тож треба людей навчати. Реалізуються різні програми, зокрема Фонд соціального розвитку Харківської області окрему програму реалізує – «Школа депутата місцевої ради». Ми розробили кілька навчально-інформаційних семінарів, з якими їздимо по районах Харківської області, і навіть до міста Глухів Сумської області виїжджали і там навчали депутатів правовим засадам депутатської діяльності, розповідали про особливості бюджетного процесу, земельних відносин. Тобто ми цю кригу розтоплюємо, вже в багатьох районах Харківщини про нас знають і вже є у нас домовленості на майбутнє щодо проведення семінарів.